Новини

    Посвята в козачата та джури



    Ми — нащадки козаків, славних предків діти

    Пожовкле листя і бездонна просинь, легенький туман і срібне павутиння ледь тремтить, іскриться сонце, але не гріє. Вітерець з тиха шурхотить гіллям дерев. У жовтім листі всі сільські стежки, а золото з дерев все летить собі й летить. У такий казковий жовтневий день на кургані, що розкинувся посеред полів Тиврівщини, вже не вперше збираються знавці історії та свого рідного краю, діти й ті, хто вже знає справжню ціну життя. А все для того, аби віддати шану славному козаку Данилу Нечаю. Він був знаковою особистістю визвольної війни українського народу від польського поневолення. На цій території 20 лютого 1651 року козацький полководець прийняв свій останній нерівний бій з ворогом та був убитий й похований на полі поблизу села Черемошного.

    У святковій колоритній українській одежі, вишикувались учні  та учителі загальноосвітніх шкіл с.Черемошного, с.Рахнів-Польових, с.Жахнівки, c.Рогізни та с.Гришовець щоб зустріти й посвятити в козачатата джури учнів цих шкіл.

    Ця зустріч не випадково відбулася саме в цей час, адже 14 жовтня ми відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці. Упродовж століть це свято в Україні набуло козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.

    Як відомо, козаки (запорожці) — вільні, безстрашні люди, борці за волю, за щасливу долю рідного краю. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з ХVстоліття існували на теренах українськогоДикого поля, у районі середніх течій Дніпра та Дону. Запорізькі козаки не тільки вміли захищати рідний край, показуючи свою відвагу, сміливість, витримку. Козаки дуже часто змагалися між собою, щоб розвивати свою силу, витримку і мужність. А тому ми, як нащадки козацького роду, повинні продовжувати їх традиції.

    Тож учні шкіл району, наслідуючи запорозьку обрядовість давніх часів, пройшовши козацькими стежками, довели, що козацькому роду нема переводу. Школярі, ушанувавши пам’ять героїв Небесної сотні та бійців, загиблих у бойових діях на сході України, розповіли про вірність Батьківщині, рідному народу, про батьківські козацькі заповіти, які живуть у їхніх серцях. Вони співали козацькі пісні, читали вірші про Україну та впевнено доводили, що гідні називатися українцями і готові з гордістю прийняти високе звання «козак». Склавши урочисту клятву перед гостями, вчителями, батьками та друзями, учні вступили до лав козацтва. Посвяту в козачатата джури провів наказний кошовий ЗОШ І-ІІ ступенів с.Черемошного, вчитель історії  Шіпочка П.В.,  вручивши їм посвідчення про вступ до шкільних козацьких організацій.

    Прийом у козачата, джури пройшов під гаслом «Ми за Україну!», ще більшої яскравості та святковості дійства додали щирі посмішки учасників.

    Ця зустріч — це подорож у минуле, присвячена славетним сторінкам української історії, козацькій родині. Точніше, нашій родині, бо всі ми — нащадки козацької слави, козацьких традицій, козацької мудрості. У наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних, вільних та незалежних козаків. І ми, нащадки славетного козацького роду, ніколи не повинні забувати про це!

    У цей день новообрані козаки всім довели, що ідеї козацтва живі, що кожен може своїми вчинками й добрими справами славить Україну! Адже діти — наше майбутнє. І вони своїми знаннями, працею, здобутками, любов’ю до рідного краю, до рідної мови, мають підносити українську культуру, щоб бути гідними своїх предків.

     

     



    14.10.2015 | Aдмін

    Вернутись назад